Йо, чуваки, я тут решил поделиться одной историей, которая случилась со мной пару дней назад.
Все началось с того, что мои хоми так долго постигали меня мудрости закладок, что я решил попробовать что-то новое. Взял я да и купил парочку белых порошков, чтобы себя побаловать. Так, думаю, можно зависнуть подольше и потом поехать на рынок дразнить таджиков.
Ну, я купил этот белый порошок и решил, что неплохо было бы юзать ширяло. Проверить, может вдруг такой гашиш встречу, а то пора бы уже наркотика наколотиться, да и байтить кого-нибудь. В общем, отличная идея, подумал я и поехал в поисках приключений.
| Дорогой дневник! |
| Сегодня у меня было неплохое начало дня. Я купил кодеин, потом решил смастерить ширяло и отправиться на рынок, развлекать там народ. |
| Сначала мне удалось затариться белым порошком, и я почувствовал, что мое творчество начинает разгораться. Я задержался на пятнадцать минут, чтобы насытить мозги наркотиками. Интересно, что же будет дальше... |
Итак, я оказался на рынке, и несколько таджиков уже блуждали по этому месту, торгуя своим товаром. Ну думаю, самое время напугать их, намекнуть, что у меня есть свои связи. Ведь они такие бледные и ничего не знают о жизни.
Мне показалось, что они сразу оценили мой вид. И видели, что готов дать отпор в любой момент. Именно так и надо, ведь нельзя дать им подумать, что ты слабак. Они меня стали бояться, и это меня радовало.
Я начал байтить таджиков, выступать перед ними, как настоящий рэпер. Громкая музыка, бешеные движения, ничего необычного для меня. Они смотрели на меня с ужасом, и я понял, что им стало страшно. Но ведь это было безобидное шоу, просто развлечение народа, и это меня зажигало еще больше.
А потом я решил устроить настоящий трюк. Я достал свои закладки, сделанные с помощью гашиша, и стал их рассыпать по земле. Вокруг меня собралась толпа, и все они начали подбирать их, ощущая прилив адреналина.
Хех, кажется, я умею реально удивлять народ, особенно когда играю на эмоциях. Ведь это так настояще, когда ты стоишь перед толпой людей и вдруг показываешь им свои закладки. И, знаете, это просто бомба!
Весь этот день я был на волне. Залип, потанцевал, побайтился с таджиками и задержался на этом рынке надолго. Но, к сожалению, время шло, и мне нужно было заканчивать шоу. Я собрался и ушел от глаз непонимающей толпы, оставив их недовольными и растерянными.
| В общем, дорогой дневник, у меня сегодня был замечательный день. Я развлекался на рынке, байтил таджиков и ощущал настоящий кайф от своего творчества. Мне удалось зависнуть на этом мероприятии и показать всем, что я настоящий рэпер, готовый на все ради адреналина и веселья. |
| А сейчас я сижу и пишу тебе, пересматривая свои закладки и думая о том, как мне еще можно будет удивить народ. Ведь я не просто наркоман-рэпер, я настоящий артист, готовый покорять сердца молодежи своими шоу. Жизнь прекрасна, братаны, и каждый день может стать настоящим приключением! |
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.